Там, де озера, як небо бездонні,
ріки в сто ходів на рястовім лоні,
там, де замріяна пісня ланів
Славить невтомних своїх трударів,
там підвелася на плечах синівських
горда і славна земля Любешівська.
ріки в сто ходів на рястовім лоні,
там, де замріяна пісня ланів
Славить невтомних своїх трударів,
там підвелася на плечах синівських
горда і славна земля Любешівська.
Немає коментарів:
Дописати коментар