пʼятниця, 6 листопада 2020 р.

 

І мова – дзеркало душі…

Людино, заговори,

щоб я тебе побачив!

                     Сократ



    Ви коли-небудь чули вираз: «Яка різниця, як говорити?” Озирніться навкруги і прислухайтесь до мови людей, що вас оточують. Адже мова – чарівний дар, яким володіє лише людина. Без мови неможливе спілкування і навіть існування самого суспільства. Культура людини яскраво проявляється в її мові, майстерності грамотно, виразно, точно та лаконічно передавати думки. Велике значення мають темп мови, інтонація, володіння мімікою і жестами, які допомагають передавати емоційне забарвлення, сенс сказаного. Французький філософ Вольтер говорив: «Прекрасна думка втрачає свою ціну, якщо погано виражена».

   Мова – це візитна картка людини. Можна слухати людину, навіть не  бачити її обличчя, і скласти про неї враження. На жаль, зустрічаються такі люди, які зловживають сленговими і вульгарними виразами, ще й лихословлять. Людина, яка не може виразити свою думку, вживає брудні слова, позбавлена почуття власної гідності.

    Лихослів’я виникло з давніх-давен і, на жаль, постійно супроводжує людство. Адже наші предки давно знали, що злі слова вбивають. Гнилі слова калічать душу. У наш час вживання брудних слів може використовуватись для «зв’язку слів у реченні», а також у стані емоційного піднесення. Існує велика кількість життєвих ситуацій, коли лайку вживають без наміру когось образити або для того, щоб розрядити власну агресію. Однак  використання у таких ситуаціях саме лихослів’я свідчить про культуру мовця.



   Не викликає заперечень і той факт, що у підлітковому середовищі лихослів’я часто є виявом агресії. У деяких це вважається ознакою дорослості. А чи справді це так?

   Релігія вважає лихослів’я гріхом, мораль – аморальним вчинком, культура пов’язує вживання брудних слів із низьким рівнем людини.

   Лихослів’я негативно впливає не лише на здоров’я тих, хто лається, але й тих, хто вимушений слухати  лайки.

   Вчені перевіряли, як впливають слова на воду: над однією лихословили, над іншою молилися. Потім досліджували структуру: над якою лихословили -  структура деформувалася, а над якою говорили добрі слова – покращувалася, а людина на 80 відсотків складається з води.

   Поставте собі запитання: «Що у стосунках з оточуючими може спровокувати у мене лихослів’я?»  В  житті трапляється безліч неочікуваних ситуацій, пов’язаних з образами, кепкуванням. Але вживання грубих і лайливих слів залежить від вольових рис. Погодьтесь, культурна людина ніяковіє, коли чує брудну лайку.

   Перевиховувати все суспільство неможливо, а почати з себе можна. Не говорити поганих слів, перестати наслідувати інших означає не боятися бути білою вороною. Прагнення до поваги, створення позитивного іміджу людини несумісні з негідними словами.



Пам’ятайте: мова формує інтелект, а інтелект відбивається у мові!  

***

Поради як позбавитися лихослів’я:

·         більше читати, розширювати свій словниковий запас;

·         розвивати вміння керувати своїми емоціями, уникати конфліктних ситуацій;

·         виховувати в собі гуманні риси – толерантність, емпатію, доброту, повагу до літніх людей;

·         прагнути до здорового способу життя, пам’ятаючи, що брудні слова негативно впливають на людину;

·         вміти об’єктивно оцінювати ситуацію і не наслідувати негідну поведінку;

·         треба пам’ятати: мудре та добре слово доставляє радість, дурне і зле, необдумане та нетактовне – приносить біду.

                            Джерело: журнал «Паросток» №2, 2014р.,с.48-49

  

Немає коментарів:

Дописати коментар